Видатні бібліотекарі, бібліографи

Стаття присвячена Людмилі Степанівні Кулжинській (1877–1963), бібліотекознавиці, бібліографині, редакторці журналу «Бібліотекар» (1910–1915 рр.), делегатці Першого Всеросійського з’їзду з бібліотечної справи (1911 р.). У статті детально висвітлено її діяльність на посаді завідувачки бібліотеки Ніжинського інституту народної освіти (1925–1929 рр.). 

У статті аналізується основна тематика доповідей Всеукраїнської наукової конференції «Інформаційне, інтелектуальне та духовне життя суспільства крізь призму біографічних досліджень діячів бібліотечної, книжкової та видавничої справи» (Ужгород, 15–16 листопада 2022 року). Через бібліографічні відомості подано характеристику історичного періоду становлення бібліотечної справи в Україні. 

Стаття висвітлює основні віхи життя, наукової, професійної і громадської діяльності відомого українського бібліотекознавця, педагога Василя Степановича Бабича (1932–2016). Розкривається його діяльність у Державній республіканській бібліотеці УРСР імені КПРС (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), Київському національному університеті культури і мистецтв, значний внесок у розвиток бібліотечної справи та освіти в Україні. 

У статті йдеться про життя та діяльність репресованого історика та архівіста Віктора Олександровича Барвінського, який деякий час працював у Фундаментальній бібліотеці Імператорського Харківського університету, згодом – у Центральній науково-навчальній бібліотеці (тепер – Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна). 

У статті йдеться про життя та діяльність бібліографа Центральної наукової бібліотеки Харківського державного університету (нині – Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна) В. А. Станішевського. 

Стаття присвячена Віктору Михайловичу Чернову (2.11.1902 – 13.02.1984), бібліотекарю, астроному-аматору, почесному члену Всесоюзного астрономо-геодезичного товариства, який своїм життям довів, що навіть в епоху науково-технічного прогресу головним залишається розум людини, якому під силу навіть таємниці Всесвіту. 

У статті представлено відомості про життя В. В. Шпілевич та проаналізовано її бібліотечно-бібліографічну діяльність і внесок у створення київських музеїв Тараса Шевченка.  

У статті проаналізовано наукову спадщину професора Костянтина Володимировича Дубняка (1890–1948) й надано історіографічну оцінку його внеску у становлення вітчизняної сільськогосподарської бібліографії, зокрема у вирішення проблем щодо упорядкування сільськогосподарської інформації. 

Статтю присвячено життєвому шляху і творчому доробку К. І. Скокан – українському бібліографу, шевченкознавцю, автору, співавтору, упоряднику ґрунтовних бібліографічних праць, співробітнику відділу бібліографії Центральної наукової бібліотеки АН УРСР (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), її внеску у розбудову вітчизняної бібліографії. 

Стаття присвячена сторічному ювілею видатного харківського бібліографа, бібліотекознавця та книгознавця Віри Карапетівни Мазманьянц, яка працювала у Центральній науковій бібліотеці Харківського державного університету у другій половині XX сторіччя.